А. Золoтарьов: “Нoрмандская трiйка” мoже зaсунути Укрaїни “під cтіл” перeговорів

Лідери Німеччини, Франції та Російської Федерації провели переговори без участі України, в тому числі – і з питання врегулювання ситуації на Донбасі. І, незважаючи на те, що ніяких принципових рішень в ході цих переговорів не прийнято, сам факт їх проведення для нашої держави небезпечний.

Адже існує принципова позиція, якої дотримувався Порошенко і яку займає Зеленський – про неприпустимість будь-яких переговорів про Україну без України, пише Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру “Третій сектор”. Якби в ці переговори виявилися втягнуті США, і сталася б комунікація Вашингтона і Москви за нашою спиною, це було б більш ніж тривожно.

Однак після розмови лідерів Німеччини, Франції і Росії поки збережеться статус-кво. Якщо проаналізувати офіційні повідомлення Парижа, Берліна і Москви за підсумками цієї розмови, то ми побачимо, що кожен з них говорив про своє. Принципово в ситуації на Донбасі нічого не зміниться. Путін в черговий раз виклав свої аргументи, спробувавши донести до Меркель і Макрона своє бачення проблеми: ключ до миру на Донбасі знаходиться не в Москві, а в Києві. Макрон нагадав про відповідальність Росії за ситуацію на Донбасі.

А Меркель традиційно закликала до виконання “Мінська”. Тобто кожен на-гора видав своє. Києву не можна залишати це без уваги, інакше нашу країну чекають нерайдужні перспективи: вона виявиться вже не за столом переговорів, а під столом або на столі – її долю вирішуватимуть без неї. Потрібна реакція української влади, причому, не тільки у вигляді традиційних “ритуальних” заяв МЗС.

На таку активність Кремля ми повинні відповісти своєю активністю і провести подібні зустрічі з Меркель і Макрона, нехай навіть в онлайн режимі, без участі вже Путіна. Радує те, що ніяких українських інтересів в ході цих переговорів французька і німецька сторона не здали. Та й взагалі, з огляду на, що Меркель в нинішньому році покидає свій пост, а Макрона підтискає Марін Ле Пен, і у нього зберігаються серйозні політичні проблеми, лідери Франції і Німеччини навряд чи, стрімголов, кинуться тиснути на Україну, щоб та пішла назад і виконала Паризькі домовленості.

Однак те, що така комунікація – про Україну без України – йде, є негативним сигналом. І далі буде більше. Путін буде і далі піднімати питання Донбасу і в бесідах з керівництвом США, прекрасно розуміючи, що сьогодні вплив Вашингтона і Лондона на вулицю Банкову набагато сильніше, ніж вплив Парижа і Берліна.

Джерело.

Share