Людмилa Пpoкoпoвич: “Цe тoй, щo винic нa cвoїx плeчax Нaйвaжчий бiй зa дoлю Укpaїни. Нe з нeбa впaли тoмoc i бeзвiз”

У кого дійсно болить за Україну…
НЕМА ПРОРОКА НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ,
А свого Вашингтона ми вже мали!…
І більшість все ж, повірила брехні,

Страшну неправду сприйняли на віру
Та Україну зрадили в борні,
Віддали на поталу бузувіру.
Забули про Майдан і про війну,

Про тисячі скалічених і вбитих,
Ту величезну і страшну ціну,
Що довелось за волю заплатити.
Що разом з ним пройшли найважчий шлях

І піднялися з попелу , руїни,
Це той, що виніс на своїх плечах
Найважчий бій за долю України.
Не з неба впали томос і безвіз,

А армія вселяла гордість, віру!
І Слава Україні – наш девіз,
Лунало так, що йшов мороз по шкірі!
Усе це в урну, наче в унітаз,

На виборах зе-іли все спустили!
Ви жалюгідні, ненавиджу вас
За те, що з Україною зробили!
Тепер принишкли, та на боротьбу

Ці шлунки не піднімуться ніколи.
Прийдеться нам змивати цю ганьбу,
Змивати життями, а не “по приколу”!

Мирослав Вересюк

Людмила Прокопович

Share